Nissan 180-200-240SX/Silvia
Ніссановські S13/S14/S15 – це автомат Калашнікова у світі дрифту. Коштують вони недорого, запчастин навалом, ефективність — спитайте у Чивчяна. На своїй жовтій «сливі» Гоча вигравав не лише російські, а й міжнародні змагання навіть на батьківщині дріфту в Японії.
Незважаючи на зовнішні відмінності, всі три покоління задньопривідних купе дуже близькі технічно. Так що вирішальним фактором при покупці має стати не так новизна машини, як втома її кузова: в дріфті навантаження на метал колосальні.
например, вариант для начинающих с небольшим бюджетом — Сильвия S13 с тойотовским мотором 2JZ-GTE и коробкой передач BMW
Nissan 350Z
Ще одне задньопривідне купе Nissan, яке користується любов’ю дрифтерів у всьому світі. На 350Z, наприклад, уже кілька років виступає Олександр Грінчук – український дріфтер, який регулярно судить етапи RDS.
Щоправда, Гриня поки не наважився поставити на свою «Зітку» двигун V12 від BMW.
Крім турбованого V12, який видає 650 кінських сил, на автомобілі стоять дводискове вуглеволоконне зчеплення, карбоновий кардан, регульована підвіска Cusco, каркас безпеки та вуглепластикове обваження.
Nissan Skyline
Nissan Skyline – універсальна зброя в автоспорті. Він не знав рівних у кузовних чемпіонатах, гідно показує себе в дрозі, та й у дрифті все більш ніж непогано, незважаючи на те, що Skyline вважається досить важкою і дуже довгою машиною для керованих заметів.
Якщо є бажання відчути себе Аркадієм Цареградцевим, ми маємо два цікаві варіанти. Перший — Skyline у кузові R31, який точно виділятиметься на тлі мейнстримних R32-34. Так, у машини стандартний двигун потужністю 280 кінських сил, але автомобіль підготовлений під регламент RDS-Південь – тобто це перепустка у світ професійного дріфту
Другий варіант — куди популярніший 33-й кузов з двигуном від Nissan President, керамічним зчепленням, підвіскою BC Racing і більш-менш комплектним салоном, з яким можна з відносним комфортом навіть їздити звичайними дорогами. У цьому випадку, щоправда, цінник буде вище
Mazda RX-7
Ставлення до RX-7 у дріфт-тусовці неоднозначне. З одного боку, купе з відточеною керованістю та низьким центром мас відмінно підходить для ковзань. З іншого боку, про витривалість роторних моторів жартують частіше, ніж про надійність деяких британських позашляховиків. Хоча виступ Mazda 787B в Ле-Мані і кар’єра «Мед Майка» Уиддета доводять, що і на роторі можна їхати довго.
І перемагати.
Тим не менш, вітчизняні дрифтери частіше вибирають RX-7 як основу для корча. А вже потім свапають на місце роторно-поршневого двигуна щось більш поширене і перевірене часом. Наприклад, в RX-7, на якій виступала Катерина Шарабріна, встановлений легендарний двигун 2JZ. Так що побоюватися більше треба не за силову установку, а за стильне обваження Rocket Bunny.
Mazda RX-8
Хоча все той же «Мед Майк» свого часу роздавав боком і на RX-8, остання «риксу» у дрифтерів не така популярна, як попередниця. Воно й зрозуміло: восьма «рикса» важча, вона не купе і без центральної стійки кузова.
Більше того, в автомобілі все ще стоїть роторно-поршневий двигун, і він, за словами продавця, зараз розвиває 400 кінських сил та 420 Нм. Та сама людина каже, що з агрегату можна видавити ще 100 сил!
Крім потужного двигуна, на чотиридверці стоїть однодискове керамічне зчеплення, bash-bar (захисний каркас) на передку, койловери Cusco з електронною системою управління, повністю модифікована гальмівна система, а також два варіанти випуску – для міської та трекової експлуатації.
BMW Z4
Родстеры и кабриолеты редко становятся основой для дрифт-корчей. Тут и жёсткость кузова не та, и лишняя масса из-за подъёмного механизма присутствует, и с балансом могут быть проблемы. Но это не значит, что на автомобили без крыши в дрифте — табу. Например, тот же «Мэд Майк» выступал на Mazda MX-5, а Дин Кирни ездил на открытой версии Dodge Viper SRT10.
На просторах нашей необъятной родины кто-то решил, что дрифт-мобиль можно построить, например, из BMW Z4 первого поколения. Для этого кузов максимально облегчили, установили «эмочные» тормоза и дифференциал, заменили подвеску, подрамник, усилили «стаканы», облачили в карбон салон. Довершает картину американский двигатель GM LSA на 750 лошадиных сил.
BMW 3 серии
Мабуть, друга за популярністю модель у світовому дріфті після ніссанівських Сільвій. «Троячки» BMW навіть з конвеєра охоче їдуть боком, а якщо їм трохи допомогти ніштяками, то вони ковзають настільки впевнено, що регулярно заїжджають на подіуми змагань. І покоління машини в даному випадку не так і важливе: поляк Марек Вартавович успішно виступає на першій «трійці» Е21, а латиш Крістапс Блушс, непогано знайомий фанатам RDS — на скаженій карбоновій М3 Е92.
Купе е36 поступається машинам Вартавовича і Блушса за всіма критеріями, але і коштує відчутно дешевше. За ці гроші покупцеві дістанеться близький до заводського кузова, двигун 2JZ, турбонаддув Holset, коробка Getrag, зчеплення Exedy, поліуретанові компоненти підвіски, гідроручник, гальмівний циліндр Wilwood, каркас безпеки і купа запчастин, у тому числі шість дисків діаметром 17 дюймів.
Toyota Altezza
Toyota Altezza – це “трійка” BMW на японський манер: легкий і компактний седан, який відмінно піддається тюнінгу і, при грамотному налаштуванні та впевненому пілотажі, може претендувати на найвищі місця чемпіонату. На Альтеззі до RDS їхали і Катерина Набойченко, і Дайго Сайто.
Обидві дрифтові Альтеззи, які продаються на Авто.ру, підготовлені до змагань із вищого розряду. Тому й коштують чималих грошей. Перша оснащена тойотівським V81UZ з парою турбін. Така силова установка видає понад 600 кінських сил і близько 900 Нм.
2я альтецца, яка належала команді Fit Service, ще дорожча – 2,5 мільйона рублів. І хоч характеристики машини скромніші, ніж у першого варіанта («всього-то» 500 кінських сил і 720 Нм крутного моменту), у неї вже є регалії
Toyota Chaser/Mark II
Маркоподібні седани, як і Скайлайн, можуть здатися занадто великими і важкими для дріфт, але життя довело протилежне. На цих машинах виступають Дайго Сайто, Дін Кірні, Федір Дзежиць та багато інших пілотів.
Будь-який бажаючий має можливість стати в один список з цими пілотами — за наявності потрібної суми, звичайно ж. Наприклад, Mark II з турбованим мотором 1JZ, пластиковим обважуванням, поліуретановими компонентами в підвісці, передніми і задніми «баш-барами» обійдеться в 570 тисяч рублів. Продавець запевняє, що автомобіль готовий до 100 відсотків.
Если же силуэт Toyota Chaser нравится больше, то есть как минимум два варианта. Первый — 720-сильный седан на 2JZ-GTE, который уже засветился в серии RDS GP. У машины гоночные форсунки, коллекторы, ЭБУ Apexi, регулируемые рычаги, стойки Tein.
Toyota Supra
У сезоні 2020 року багато дрифтерів збираються виступати на новій Супрі А90. Серед них – Дайго Сайто та Микита Шиков. Але доки нова Супра лише обростає тюнінгом, саме час звернути погляд на перевірені часом покоління японського купе.
Насамперед йдеться про Supra A80 — ту саму, на якій дає спеку Тецуя Хібіно. Так, А80 теж не пушинка, але боком валить будь здоров – спасибі 2JZ-GTE.
Машина саме в такій специфікації: той самий кузов, той самий мотор, а ще «мозки» Vems, коробка Getrag передач і зчеплення HKS. Оскільки машини покоління А80 зараз зростають у ціні, покупка такої Супри може стати ще й інвестицією. У цьому випадку доведеться розлучитися з 1,6 мільйона рублів.
Але є Супра і подешевше – у поколінні А70. Так, її 1JZ розвиває лише 300 кінських сил, а кінокар’єра зведена до епізодичних ролей, але для дрифту така машина підходить теж непогано.